Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Труднощі навчання: дискалькулія. Практика та досвід роботи
»
Взяти участь Всі події
Опубліковано 14 листопада 2020 о 10:48
2 0

Вихователь і стрес: запобігти і вижити!

Доброго дня усім! Сьогодні ми розглянемо тему, яка є актуальною в наш час.

Дуже часто стикаємося із ситуаціями, які створюють проблеми. Це може бути пов'язано із технічними проблемами під час навчального процесу, конфліктами на роботі з колегами, непорозумінням з вихованцями та інші ситуації.

І як наслідок у нас винникає тривожність.

Тривожність — індивідуальна психологічна особливість, що виявляється в схильності людини часто переживати сильну тривогу стосовно незначних приводів, які загрожують неприємностями, невдачами, фрустраціями (те, що ми не можемо змінити дану ситуацію, характерна для виявлення розпачу). Її розглядають або як особистісне утворення, або як пов’язану зі слабкістю нервових процесів особливість темпераменту, або те й інше одночасно.

Розрізняють нормальну й невротичну тривожність.

Нормальна тривожність - реальний страх, тривожність, пов’язана з небезпекою у зовнішньому світі.

Невротична тривожність — тривожність, пов’язана з невідомою та невизначеною небезпекою.

Згодом під надмірним впливом подразника тривожність може перерости в реактивну тривожність.

Реактивна (ситуативна) тривожність - стан суб'єкта в даний момент часу, який характеризується емоціями, які суб'єктивно переживаються особою: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю у цій конкретній ситуації. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамікою у часі.

Пропоную розглянути ситуацію, в результаті якої у дійової особи виникає тривожність.

0200bi9y-69b9-663x494.png

Для подолання тривожності існують безліч методик та технік психофізіологічної саморегуляції.

Пропоную розглянути методику "Вивчення властивостей нервової системи"

Посилання на методику, ст. 6: https://wp.nmc-pto.rv.ua/DOK/MZPsSl/Psyhologu_dla_roboty.pdf

Пропоную до вашої уваги розглянути техніку психофізичної саморегуляції

Способи психофізіологічної саморегуляції, пов’язані з управлінням дихання:

Спосіб 1

Сидячи або стоячи постарайтеся по можливості розслабити м’язи тіла і зосередьте увагу на диханні.

На рахунок 1-2-3-4 робіть повільний глибокий вдих (при цьому живіт випинається вперед, а грудна клітка нерухома); – на наступні чотири рахунки проводиться затримка дихання;

  • потім плавний видих на рахунок 1-2-3-4-5-6;

  • знову затримка перед наступним вдихом на рахунок 1-2-3-4.

Вже через 3-5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став помітно спокійніше.

Спосіб 2

Уявіть, що перед вашим носом на відстані 10-15 см висить пушинка. Дихайте тільки носом і так плавно, щоб пушинка НЕ ​​коливалася.

Спосіб 3

Оскільки в ситуації роздратування, гніву ми забуваємо робити нормальний видих: – глибоко видихніть;

  • затримайте дихання так довго, як зможете; – зробіть кілька глибоких вдихів; – знову затримайте дихання.