Вийшов Мурлик на природу,
Очі широко розкрив,
Задививсь на її вроду –
Ще не бачив таких див.
Все багряне і жовтеньке.
Голубіють небеса.
Чарівне все і гарненьке,
Скрізь невидана краса.
Все у золоті сіяє,
Все в барвистих кольорах.
Чому так і сам не знає,
Таке бачив тільки в снах.
Ще калина червоніє
Біля хати на дворі.
Мов рубіни, пломеніють
Грона стиглі, чарівні.
Кіт не знає, що це осінь
Все фарбує навкруги –
Всі берізки жовтокосі,
У багрянці всі дуби.
Сам рудий, руді листочки,
Лиш зелена ще трава.
Ходить Мурлик всюди мовчки.
Оце, справді, так дива!
Оксана Козак
12.10.2024
