Вийшла лиска на поляну,
Роздивляється довкіл:
– От зробити б ікебану
З позолочених листків.
Вже зібрала я гербарій
Ще улітку із квіток,
Коли вдвох, із лисом в парі,
Йшли у лузі у танок.
Так люблю оцю природу,
Особливо восени,
Бо дарує насолоду
Аж до серця глибини.
Ну, яка ж красуня Осінь!
І руда – така ж як я.
Задоволення приносить,
Мабуть, ми – одна сім'я.
Оксана Козак
29.10.2025
