Зараз ми живемо не в простий час, коли, з одного боку, українців гуртує війна, але й водночас втрачається українська самобутність. Тому робити своєрідні екскурси в проукраїнське минуле й час від часу нагадувати про наше коріння – необхідно! Адже скільки традицій живе на українській землі, скільки незвіданого і цікавого!
«Лялька виготовляється такими способами: намотування, скручування, перев’язування – тільки не шиття. За правилами не можна користуватися ні голкою, ні ножицями. Чому? Щоб не кололася, не шматувалася доля тої сім’ї, тої особи, для кого ця лялька буде призначена».
Схожі ляльки були в Єгипті, Давньому Римі та інших державах. Але якщо говорити про українську ляльку-мотанку, то дослідники подають такі дати як 5 тисячоліть до н.е. або навіть 7 тисячоліть до н.е. Намотана з ганчірок лялька з’явилась тоді, коли люди навчились вирощувати льон. До того рукотворні ляльки виготовлялися з соломи, трави, глини.
Більшість джерел показують, що лялька в Україні зароджувалася на Чернігівщині, Київщині, Черкащині, Полтавщині і в Карпатах. Але й у нас були рукотворні ляльки. Голівку робили із цукру або яблука, й давали ляльку дитині.
Ляльки поділялися на три види: ляльки-обереги, ляльки-ритуальні та ляльки-іграшки. Близько XX ст. з‘явилися авторські ляльки, які дещо відходять від народних традицій: який собі образ автор придумає, такий вигляд лялька і матиме. Наприклад, образ козачка.
Ляльки-мотанки "козачки, якими могли бавитися хлопчики,то у такий спосіб їм не тільки прищеплювали інтерес і любов до національного коріння, але й соціальну роль оборонців. Не слід забувати про те, що дитина зажди копіює поведінку своїх батьків, відображає у своїй грі щоденні реалії.
Виготовлялися ляльки з клаптів вживаного одягу, який людина носила в кращий свій час: коли була здорова чи цей одяг асоціювався із гарними спогадами. А якщо на подарунок – використовувалася лише нова тканина.
Виготовляти ляльки можна у всі дні, крім святкових та неділі. Особливо популярною була зимова пора, коли роботи на полях були завершені.
Зберігалися ляльки по-різному: одні виставлялися на помітне місце, інші – ховалися в скриню.
Загалом, ляльку-мотанку поважали у сім’ях, вона символізувала зв’язок поколінь, одвічне прагнення до гармонії, адже людина, попри те, що на її долю випадали війни, чвари завжди прагнула щастя. Тому ляльки виготовлялися для різних ситуацій.