За визначенням ВООЗ, синдром вигорання пов'язаний із хронічним робочим стресом. За нинішніх обставин, серед яких ми вимушено опинилися, інколи важко відрізнити тимчасове збільшення навантаження на роботі від чогось серйознішого.
Вигорання нещодавно внесено до Міжнародної класифікації хвороб, де цей стан описано як «синдром, який виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, який вчасно не подолали».
Вигорання складається з трьох факторів:
відчуття виснаження;
психологічного відсторонення від роботи;
зниження ефективності.
Українські освітяни працюють у системі «людина-людина». Фахівцями доведено, що представники професій, діяльність яких базується на тривалій і постійній взаємодії з іншими людьми, більш схильні до професійного вигорання.
Основні ознаки професійного вигорання серед освітян:
швидка втомлюваність;
негативізм у спілкуванні з дітьми, батьками та колегами;
безсоння;
апатія та пасивність;
почуття провини;
зниження рівня самооцінки;
підвищена дратівливість;
потреба в психостимуляторах, як-от тютюн, кава, алкоголь, медикаменти тощо;
порушення режиму харчування, зокрема переїдання або тривале голодування;
соматичні захворювання.
Один із викликів «дистанційки» — це відчуття нескінченності робочого дня, коли вчитель на зв’язку зі школою, учнями, батьками 24/7. Численні телефонні дзвінки, повідомлення у месенджері, електронні листи, а також відсутність звичних шкільних дзвоників і нескінченний розклад дезорієнтують і демотивують.
Щоб не відволікатися протягом робочого дня на електронну комунікацію, варто передбачити у своєму розкладі певний час для відповіді на питання у месенджері та електронній пошті. Домовтеся з батьками, учнями, що відповідатимете на їхні повідомлення, наприклад, щодня о конкретній годині. Також можна виділити раз на тиждень час для онлайн-консультацій, щоб учні могли поставити свої запитання щодо пройденого матеріалу та отримати роз’яснення. Тобто замість кількох персональних консультацій учням, які щось не зрозуміли, ви надаватимете одну колективну — всьому класу. Так само можна організувати спілкування з батьками, виділивши у розкладі певний день і час для цього.
Фахівці радять вчителям не намагатися використовувати якомога більше ресурсів і сайтів, а зосередитися на вже знайомих інструментах дистанційного навчання. Це дозволить не потонути в морі інформації та знизити градус інтелектуальної напруги.