ВСТАВАЙТЕ УКРАЇНЦІ!!!
Вставайте, українці! Пробудіться!
В небесні очі так бездушно не дивіться…
Не зводьте горем матерів омани –
В вогні палають вороги без шани…
Сьогодні просинайтесь! Завтра –буде пізно.
Війна у кожен дім вже дихає так грізно
Забутим подихом столітніх наших бід.
В лиху годину ми ж були, як моноліт.
Будуйте долю і стозірну волю!
Кайдани розірвіте – руки в кров!
Серця пустіть на сповідь до любові.
Прохайте в Бога мудрість знов і знов.
Не проміняйте шлях тернистий і не милий.
Збудуйте дітям Батьківщину щиро.
Із щастя й віри простилайте скатертину,
На ній плекайте "мамину хлібину"…
Не розпродайте колосу святого,
Лишіть для сина скибку запашну…
І рідна ненька дитяті у дорогу
Благає в Бога світлу долю, мов в раю.
Ту долю, що покохана світанком,
Омиту слізьми щастя, не журби.
І вкотре проводжає мати зранку
Кровинку в кляті вражії степи.
Вставайте, люди! Прірва – не далеко...
Калина пагони, мов руки опустила.
І сумом обвивають хати нам лелеки…
Останні сльози – вербонька зронила...
Тарас над кручами ридає у зажурі,
Благає з хмар нас, браття – схаменіться!
І душі предків молять солов'їно –
Не запродайте свої ж душі, українці!
Росія хоче стерти з мапи Україну,
Забути імена – спалити долі.
Лишити по собі нам новую руїну,
І губи сина – вже од смерті захололі.
Бездумно не готуйте домовину…
Зробіть хоч крок, не прогинайте спину...
Життя не вічне, тлінне, як билина…
Лиш єдність до загину – наша сила!
Земля ж вкраїнська для нас – вічна.
І ми народ – єдиний аж до скону!
Вся нечисть зникне потойбічна,
А матері – змахнуть сльозу солону.
Розквітнуть нам вишневі ночі
І справдяться слова пророчі –
Ще "запануємо ми браття"
На Україні – славній і праотчій!
©Тая Істинноживая
