Всьому свій час, а овочу- сезон,
Своя потреба, міра та резон.
Своя пора схід сонця зустрічати,
І час- останній промінь проводжати.
Тому не треба старості боятись
Й велий гріх - над старістю сміятись:
Над недолугим шаром макіяжу
Й оновленням старого антуражу.
Хоча, погодьтесь, смішно виглядає
Бабуся, що немов дитя, стрибає,
Показує обвислі вже сідниці
В прозорій та вкороченій спідниці.
Всьому свій час...Але ніхто не знає,
Що нас в майбутньому, попереду чекає :
Чи захід сонця у єдиному вікні,
Чи ніжний принц на білому коні...
Надія Козлова
