В організмі здорової людини міститься 25 – 35 мг йоду. Втім, така незначна кількість цього хімічного елементу відіграє провідну роль, адже більша частина його знаходиться в щитоподібній залозі - головному регуляторі обміну речовин. Якщо йоду недостатньо, щитоподібна залоза виробляє мало необхідних гормонів. Такий стан називають гіпотиреозом або йододефіцитом.
21 жовтня відзначено в календарі як Всесвітній день йододефіциту. Ця подія покликана інформувати громадськість про потребу в йоді та роз’яснювати негативний вплив йододефіциту на здоров’я людини.
ЧОМУ В ОРГАНІЗМІ ВИНИКАЄ ДЕФІЦИТ ЙОДУ?
Біля третини людства живе в умовах природного йододефіциту. Хоча цей мікроелемент присутній майже всюди, розподілений він вкрай нерівномірно. Головні постачальники йоду - моря та океани. З морської води іони йоду підіймаються в атмосферу, а потім із дощових хмар потрапляють у ґрунт, з якого засвоюються рослинами та травоїдними тваринами.
Найбільше йоду знаходиться в повітрі, воді та ґрунті приморських регіонів. Але дощові хмари, сформовані над морями, не завжди досягають земель у глибині материків. Тому населення, яке проживає далеко від моря, відчуває нестачу цього мікроелементу. Йод не синтезується в наших тканинах та органах, він потрапляє в організм лише ззовні. Людина може отримувати йод з води, повітря та їжі. Нестача йоду призводить до серйозних збоїв у фізичному та розумовому розвитку, викликає порушення обміну речовин, зниження імунітету, розвиток тяжких хвороб.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЙОДОДЕФІЦИТУ?
В 1980 році ВООЗ оголосила факт, що 60% населення землі мають дефіцит йоду. Зв’язок між недостатнім рівнем йоду в організмі та цілим рядом спровокованих ним захворювань остаточно був встановлений лише в 1983 році. Тоді ж ВООЗ ввела в обіг новий термін - «йододефіцитні захворювання». До таких захворювань належить велика кількість розладів, зумовлених йодною недостатністю. Крім захворювань щитоподібної залози, цей термін охоплює також ряд гормональних порушень, які прямо чи опосередковано пов’язані з нестачею йоду.
Для боротьби з проблемою при ВООЗ в 1990 році було створено спеціальну Міжнародну раду з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Було поставлено за мету ліквідувати дефіцит йоду в світі до 2000 року.
В 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію, згідно якої держави-члени ВООЗ повинні повідомляти про загальну ситуацію з дефіцитом йоду раз на 3 роки. 192 країни підписали міжнародну Конвенцію та приєдналися до програми боротьби з йододефіцитними захворюваннями
З того часу, незважаючи на значні успіхи, проблему все ще не вдалося вирішити повною мірою.
В Україні до регіонів з високим ризиком розвитку йододефіцитних захворювань належать Львівська, Чернівецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Волинська області. Чорнобильська катастрофа свого часу привернула увагу до проблеми йодного дефіциту в Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях. Адже саме йод в організмі людини є дієвим засобом для нейтралізації наслідків радіоактивного опромінення.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЙОДОДЕФІЦИТУ В ІСТОРІЇ
1980 В 1980 році ВООЗ оголосила факт, що 60% населення землі мають дефіцит йоду.
1983 В 1983 році зв’язок між недостатнім рівнем йоду в організмі та цілим рядом спровокованих ним захворювань остаточно був встановлений. У тому ж році ВООЗ вводить новий термін - "йододефіцитні захворювання".
1990 В 1990 році при ВООЗ було створено спеціальну Міжнародну раду з контролю за йододефіцитними захворюваннями.
2005 В 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію, згідно якої держави-члени ВООЗ повинні повідомляти про загальну ситуацію з дефіцитом йоду раз на 3 роки.
192 країни підписали міжнародну Конвенцію та приєдналися до програми боротьби з йододефіцитними захворюваннями.
