Щорічно 14 червня планета відзначає важливу подію – Всесвітній день донора крові. Таке свято заснувала Організація Об’єднаних Націй 23 травня 2005 року. День обрано відповідно до дати народження австрійського лікаря, лауреата Нобелівської премії – Карла Ландштейнера, який народився 14 червня 1868 року.
Типова вага крові в нашому організмі становить 8% від ваги тіла, а 5% її запасів знаходиться безпосередньо в серці. Від 15 до 20% крові надходять в центральну нервову систему і мозок, 22% - в нирки.
В Японії вже традиційно групу крові відносять до індикаторів особистості. Традиція настільки развинулася, що в японській версії Facebook при реєстрації профілю зазвичай вимагають вказати свою групу крові.
Напевно, кожен замислювався чому поріз папером настільки болючий. Це відбувається тому, що в поверхневі порізи не виступає досить крові, щоб захистити пошкоджені нерви.
Один донор спроможний врятувати життя трьох людей. Правильний забір та застосування донорської крові є цілком безпечним та не складним.
У травні 2005 року, в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 році народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі і буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.
День донора крові має за мету вшанування добровольців, котрі безоплатно здають власну кров, розвиток програм донорства, залучення суспільства до добровільного донорства, підвищення поінформованості людства щодо важливості регулярної безоплатної здачі крові, аби лікарні мали необхідні для переливання запаси крові.
Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, на жаль, загальним не є. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де проживає більшість світового населення.
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=138&year=2022
