Форма проведення: тренінг.
Мета засідання педагогічної ради є:
узагальнити механізми освітнього моніторину,
визначити, які можливості дає моніторинг для вчителя, адміністрації
напрацювати шля¬хи підвищення ефективності моніторингових досліджень як складової освітньої програми закладу.
Хід проведення:
Вправа №1 «Вибери та вмотивуй» (10 хв)
Мета: налаштувати учасників на роботу в групі, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи. Обладнання: роздруковані вислови
Хід вправи:
Тренер роздає кожному з учасників по 6 висловів. Вибрати один з них (цим самим учасники формуються у групи) та пояснити свій вибір (представник від групи).
Перелік висловів:
Китайська приказка:
Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам. Конфуцій (бл. 551 — 479 до н. е., давньокитайський мислитель):
Давай настанови тільки тому, хто шукає знань, виявивши своє невігластво. Роби допомогу тільки тому, хто не вміє виразно висловити свої заповітні думи. Навчай тільки того, хто здатен, дізнавшись про один кут квадрата, уявити собі решту три. Річард Олдінгтон (1892—1962):
Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу. Абрахам Джошуа Гешель (1907—1972, єврейський філософ):
Знання — як і небеса — належать усім. Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого, хто про них просить. Викладання — мистецтво віддавати. Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ):
Найголовніше — це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю. Марія Каллас (1923—1977, грецька співачка):
У чому різниця між хорошим і великим учителем? Хороший учитель розвиває здатності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу.
Вправа №2 «Правові аспекти діяльності» (5 хв)
Мета: працювати у комфортних умовах; отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб; відверто, без побоювань висловлювати свої думки; дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені ретельно, вислови, що наближатиме тренінг до реального життя; бути впевненим, що надана ним інформація буде використана тільки в інтересах учасників.
Обладнання: ватман «Правила роботи»
Хід вправи:
Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для роботи у тренінговій групі, правила, яких має дотримуватися кожен учасник.
Основні з них: • цінування часу,
• ввічливість,
• позитивність,
• розмова від свого імені,
• активність,
• правило «стоп»,
• правило «піднятої руки»
Вправа №3 «Інформаційний блок - Законодавча база та актуальність» (5 хв.)
Мета: надати учасникам інформацію щодо нормативно–правового забезпечення освітнього моніторингу
Обладнання: презентація
Хід вправи:
Тренер ознайомлює учасників з нормативно-правовими документами, використовуючи презентацію. Законодавча база та актуальність системи забезпечення якості освіти Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. Розділ V «Забезпечення якості освіти» Стаття 41. Система забезпечення якості освіти 1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти є: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомога закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти. Лист МОН «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту» № 1/9-554 від 13.10.17 року. «Відповідно до частини 3 статті 26 Закону функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи».
КРИТЕРІЇ оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти
2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання
МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧАСНИКІВ СЕРТИФІКАЦІЇ
1.7 Застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально- технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Вправа №4 «Мрії мають збуватися» (10 хв)
Мета: надати можливість учасникам визначити свої очікування від заняття.
Обладнання: клейкі листочки, ручки, ватман – «хмаринка».
Хід вправи:
Тренер роздає кожному учаснику: клейкий папір у вигляді «крапельки», на якому написані такі незакінчені речення: - від тренера я очікую... - від учасників я очікую... - від себе я очікую... Учасникам надається 2-3 хвилини для закінчення речень. Кожен учасник зачитує вголос свої очікування та наклеює на ватман – «хмаринку».
Вправа №5 «Мозковий штурм» – «Що таке освітній моніторинг?» (10 хв).
Мета: надати можливість учасникам узагальнити опорні знання з даної теми.
Обладнання: ватман, маркери, кольоровий папір (для поділу на групи), папір.
Хід вправи:
Тренер. Наступний крок - вироблення єдиних вимог до понятійного апарату. Сформулюйте, які асоціації виникають, коли ви чуєте слово «МОНІТОРИНГ» М - можливість О – отримати, оптимально Н – навченість по предмету І - інформація Т - тенденції О – оцінка результатів роботи Р - розвиток И - пИтання Н – нормативні документи Г – ґрунтовне пояснення, як і що робити далі… Усім пропонується дати коротке визначення поняття «освітній моніторинг», використовуючи технологію «мозкового штурму». (Попере¬дньо слід нагадати основні правила цієї технології). Висловлювання, що записані на аркуші паперу, групуються, аналізу¬ються, серед них обираються і розвиваються ті, що, на думку групи, най¬суттєвіше і найглибше розкривають суть запропонованого поняття. Педагогічний колектив має дійти спільної думки, що розуміти під поняттям «освітній моніторинг»). Наприкінці роботи можна порівняти результати групової роботи з визначенням понят¬тя «моніторинг» у словнику: Моніторинг це - комплекс досліджень, спрямованих на отримання повної інформації про функціонування певної системи та управління нею.
Інформація для тренера: Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою (стаття 48 ЗУ «Про освіту»):
виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності);
встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям;
оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Зміст моніторингу рівня навчальних досягнень учнів
Мета проведення: отримання даних про рівень навчальних досягнень та якості знань учнів, вивчення умов, які створені у закладах загальної середньої освіти ОТГ (району) для організації освітнього процесу та підвищення методично-кваліфікаційного рівня вчителів.
Предмет дослідження: • динаміка якості навчальних досягнень учнів визначених класів з обраних предметів; • забезпечення умов для організації освітнього процесу та підвищення методично-кваліфікаційного рівня вчителів.
Інструментарій дослідження: контрольні завдання для учнів визначених класів з обраних предметів; анкети для дистанційного анкетування учнів, вчителів, директорів шкіл; форми звітності моніторингу ЗЗСО для аналізу кваліфікаційних даних педагогів та кількісного складу учнів.
МОНІТОРИНГ В ОСВІТІ — спеціальна система збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку та розроблення науковообґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.
Об’єктами моніторингу виступають: система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна); ресурси (кадрові, матеріально-технічні); процеси (педагогічний процес в цілому та окремі його складові); діяльність (управлінська, трудова, навчальна); явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та ін.).
Функції моніторингу — інформаційна, активізуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична, управлінська.
Проводячи внутрішньошкільний моніторинг слід орієнтуватися на такі результати:
Ø підвищення якості освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентоспроможності навчального закладу;
Ø створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
Ø впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій;
Ø оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;
Ø вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції.
Реалізація програми моніторингових досліджень відбувається шляхом розробляння проектів внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища (умов, процесу чи результатів роботи), кожен із яких здійснюється у чотири етапи: І етап (підготовчий) ІІ етап (практичний) ІІІ етап (аналітичний) IV етап (технологічний)
Вправа №6 «Які можливості дає моніторинг?» (25 хв)
Мета: методом «кола ідей» сформулювати основні фактори, які визначають успішність учнів.
Обладнання: правила проведення «кола ідей», геометричний матеріал для поділу на групи, ватман.
Хід вправи: Для цього учасники вже об'єднані в 6 груп, яким пропонується завдання:
І група – Які можливості надає моніторинг адміністрації? Отримати якісну достовірну інформацію про діяльність кожного класного колективу, кожного вчителя, всіх методичних структур; встановити причини, які гальмують ефективність їхньої діяльності; реалізувати зворотній зв’язок в управлінні освітнім процесом; підвищити якість та ефективність управління діяльністю всіх методичних структур навчального закладу на основі комплексності, оптимальності, перспективності; спрогнозувати подальші тенденції та можливості розвитку навчального закладу; враховувати результати моніторингу під час атестації вчителя. Окрім того, такі дослідження: визначають професіоналізм учителів школи; їхнє знання предмета; вміння навчати; контактність у спілкуванні з учнями, ставлення до дітей; дають можливість виявляти причини труднощів у навчанні чи стосунках; передбачати і запобігати негативним проявам у поведінці; роботу вчителів організаційної та психологічної підготовки учнів до вивчення предмета.
ІІ група - Які можливості надає моніторинг вчителю? Отримати якісну інформацію щодо результатів навчальних досягнень учнів; виробити оптимальний варіант співпраці вчитель – учень, розробити корекційні заходи на подолання прогалин у знаннях; спроектувати зміни до календарного та поурочного планування з предмета; здійснити самоаналіз з метою підвищення професійного рівня викладання.
ІІІ група – Які існують моніторингові заміри і коли вони проводяться для визначення рівня навчальних досягнень учнів? Три заміри навчальних досягнень школярів: Нульовий замір (початкове діагностування) – у перші два тижні вересня. Мета – визначити рівень навченості учнів перед початком нового циклу навчання, пересвідчитися в готовності класу до цього етапу навчання. Контрольний замір навчальних досягнень проводиться на другому-третьому тижні грудня. Мета – оцінити зміни в знаннях учнів при вивченні основних предметів інваріантної частини базового навчального плану. Підсумковий замір навчальних досягнень проводився за один-два тижні до закінчення навчального року. Мета – визначити рівень навченості учнів за підсумками проведеного циклу навчання та оцінити динаміку процесу навчання учнів від початкового діагностування до контрольного і далі до підсумкового.
ІV група - Визначити зміст роботи моніторингових досліджень на І етапі. І. Підготовчий етап (організація діагностичного контролю): 1.1.Визначення мети. 1.2.Вибір об'єкта дослідження. 1.3.Побудова графіка дослідження: 1.4.Підбір виконавців; 1.5.Вивчення відповідної літератури Розробка інструментарію. Розробка інструментарію: Розробка завдань. Підготовка інструктивно- методичних матеріалів. Розробка анкет. Вибір методів обробки інформації
V група - Визначити зміст роботи моніторингових досліджень на ІІ, ІІІ етапах. ІІ. Практичний етап (пошук слабої ланки (проблеми) у освітньому процесі : 2. Збір інформації шляхом: 2.1. Спостереження 2.2. Інтерв'ю 2.3 Анкетування 2.4 Тестування 2.5 Адміністративні перевірки (проведення контрольних робіт). 2.6.Фронтальні бесіди з учнями, учителями, батьками. Вибіркові співбесіди з учнями, учителями, батьками Вивчення документації (журналів, планів роботи, учнівських зошитів тощо). ІІІ. Аналітичний етап (обгрунтування причин виникнення слабкої ланки (проблеми) 3.1. Обробка отриманої інформації Систематизація обробленої інформації Аналіз даних. Оцінка результатів Висновки (підбиття підсумків моніторингу) Розробка рекомендацій і пропозицій щодо подальшого корегування роботи.
VІ група - Визначити зміст роботи моніторингових досліджень на ІV етапі. Підсумки моніторингу. Технологічний (впровадження рекомендацій і пропозицій або механізм впровадження корекції) Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року). Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.
Вправа №7 «Аналіз та корекція» (10 хв)
Мета: проаналізувати рівень успішності учнів, визначити фактори, від яких вона залежить, напрацювати шляхи її підвищення.
Обладнання: загальні зведені дані успішності.
Хід вправи: Для проведення наступного етапу вправи необхідно заздалегідь підго¬тувати загальні зведені дані успішності, чи ті, які згодом підлягатимуть аналізу. Це може бути щось на зразок такої таблиці: Динаміка показника успішності і якісного показника учнів школи Зведені результати успішності учнів 10-11 класів школи за рік Класи Всього учнів Навчальні досягнення 10-12 6. 7-12 6. 1-46. інші 10 кл. 150 3 63 8 76 11 кл. 145 6 75 3 61 Цю інформацію тренер роздає всім учасникам педради, пропонує уважно прочитати, спробувати самостійно проаналізувати наведені числові дані. Потім присутнім пропонується обговорити й висловитись відносно запитання: «Чи задоволені ви успішністю учнів і наскільки (на 100%, на 75%, на 50%, на 0%)?». На цьому етапі важливо вислухати якнайбільше учасників (а по можливості всіх), оскільки вони аналізують результати своєї роботи.
Вправа №8 «Знайди вихід» (10 хв)
Мета: дати можливість застосувати на практиці отриману інформацію.
Обладнання: картки – завдання (різного кольору), смужки різного кольору
Хід вправи:
Тренер звертається до учасників, пропонуючи розглянути наступне своєрідне «замкнуте коло». Він пояснює, що «серед учнів нашої школи є кілька таких, що мають дуже низький рівень знань. Зрозуміло, що через це у них переважають оцінки низького рівня. Така успішність учнів не задовольняє їх, батьків та вчителів. Це не подобається друзям, однокла¬сникам. Таким чином, учні зазнають певного морального осуду як удома, так і в школі. Однак, таке ставлення до них не завжди приводить до підви¬щення успішності навчання цих дітей. Часто трапляються випадки, коли учні внаслідок цього осуду остаточно втрачають інтерес до навчання: не працюють на уроках, не виконують домашні завдання. Отже, і надалі їх знання залишаються дуже слабкими, а оцінки - переважно низькими. Ство¬рюється замкнене коло, в якому опиняється учень».
Тренер пропонує присутнім, об'єднавшись у малі групи (за допомогою смужок різного кольору), знайти ви¬хід із цього замкнутого кола. Кожна з груп презентує свої пропозиції, що записуються на дошці та складають основу для наступного рішення педаго¬гічної ради. Перелік аналізується, подібне необхідно згрупувати. Після цього вчи¬телям пропонується вибрати зі складеного списку найрезультативніші, на їх думку, пропозиції, які й записуються в рішення.
Вправа №9 «Зворотній зв'язок з чужих вуст» (10 хв.)
Мета: з’ясувати чи справдилися очікування, оцінити зміну рівня поінформованості.
Хід вправи: В парах учасники обговорюють один з одним заняття. Пропонується закінчити речення: «На сьогоднішньому занятті мої очікування …», «Я себе відчував…», «Я дізнався…», «Мені на сьогоднішньому занятті не сподобалось…». Після чого розмова передається слухачам.