Кожен урок – це творчість. Насамперед, творчість учителя. Готуючись до уроку, ми, вчителі, безумовно, продумуємо мету, структуру, завдання уроку. В уяві ми малюємо той чи інший урок, а вже потім відтворюємо його в паперовому чи електронному вигляді. Продумуємо такі види завдань, які б дали можливість дитині не тільки засвоїти навчальний матеріал, а й розкрити її творчий потенціал. Творчість потрібно розвивати в кожній дитині, починаючи змалку. І ми, вчителі української мови та літератури, маємо найбільшу можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Над цим питанням я працюю вже багато років.
На своїх уроках та в позакласній діяльності я використовую вправи, що сприяють розвитку творчих здібностей. Серед цих вправ можна виділити такі:
1) «мовна розминка»;
2) усні виступи школярів;
3) робота з опорними конспектами;
4) написання творів-мініатюр за поданою темою;
5) написання творів-мініатюр за опорними словами;
6) написання творів за поданим початком чи кінцівкою;
7) творче списування;
8) написання власних висловлень;
9) переказ;
10) написання сенкану;
11) створення асоціативного ґрона та асоціативного куща;
12) прийом «мікрофон»;
13) «усне малювання»;
14) ідейно-художній аналіз поезій;
15) «розповідь літературного героя».
16) інсценізації творів;
17) робота над індивідуальними та груповими проектами;
Розгляньмо детально кожен із видів творчо-розвивальних технологій.
«Мовна розминка» передбачає пояснення лексичного запропонованого слова та складання із ним словосполучень. З отриманою сполукою слів складаємо речення, при цьому виконуючи розбори – фонетичний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний. Цей прийом я використовую під час повторення вивченого матеріалу.
Під час підготовки до уроків дотримуюся соціокультурної змістової лінії. З цією метою даю дітям випереджувальні завдання. Наприклад, підготовка усного виступу на запропоновану тему (1–2 хв). Звичайно, такі уроки повинні бути тематичними. Усні виступи сприяють розвитку зв’язного мовлення та ораторського мистецтва.
Значну увагу приділяю роботі з опорними конспектами. Це дає можливість подавати матеріал структуровано та систематизовано. Крім того, діти беруть активну участь у їх створенні. Опорні конспекти доцільно використовувати при вивченні нових тем з морфології, лексики, синтаксису.
Написання творів сприяє структуруванню думок, розвитку пам’яті, закріпленню набутих знань з орфографії, пунктуації, стилістики. Саме тому на моїх уроках важливу роль відіграють написання творів-мініатюр за поданою темою, за опорними словами (на початку уроку пропоную дітям коментований словниковий диктант – слова об’єднані спільною темою; в кінці уроку учні складають твір із запропонованими словами), за поданим початком чи кінцівкою.
Практикую творче списування з граматико-орфографічними і логіко-стилістичними завданнями. Характер завдань у першому виді творчого списування: вставка пропущених букв або частини слова, перетворення форми слова, дописування слів виучуваною орфограмою; добір перевірного слова до виділених тощо. У другому виді творчого списування можливі такі завдання: класифікація слів за значенням; поєднання слів за смислом; розподіл слів залежно від властивостей предметів – за кольором, формою, розміром; порівняння предметів за протилежністю або подібністю ознак і т. і.
Актуальним є написання власного висловлення як одного зі складників ЗНО. Користуюсь рекомендаціями О. М. Авраменка.
Написання переказів сприяє збагаченню і урізноманітненню лексикону школяра, розвитку логічного мислення, послідовності і точності викладу думок. Використовую тексти для переказів художнього, публіцистичного та наукового стилів мовлення.
Такі прийоми як написання сенкану, створення асоціативного ґрона та асоціативного куща, «мікрофон» проводжу в кінці уроку, підсумовуючи вивчений матеріал. Учні вчаться лаконічно висловлювати свої думки та поліпшують культуру мовлення. Ці прийоми актуально застосовувати як на уроках мови, так і на уроках літератури.
«Усне малювання» використовую в основному на уроках літератури під час характеристики образів або при вивченні творів пейзажної лірики. Діти середніх класів із задоволенням створюють усні малюнки. Ці вправи сприяють розвитку уяви та образного мислення.
Починаючи із 7 класу вчу дітей здійснювати ідейно-художній аналіз поетичного твору. Учні отримують навички формулювання теми, ідеї поезії, аналізують художні засоби, використані у вірші. Ідейно-художній аналіз пропоную робити у формі зв’язного висловлення та підтверджувати думки прикладами із творів.
Під час проведення нестандартних уроків та позакласних заходів широко використовую «розповідь літературного героя» та інсценізації творів. Це дає можливість дітям розкрити свій творчий потенціал, глибше пізнати психологію героя літературного твору, особливості історичної доби написання твору.
Працюю зі школярами над створенням індивідуальних та групових проектів. Надаю перевагу використанню проектних технологій під час вивчення біографій письменників, вступних тем з літератури, характеристики особливостей культурно-історичної доби. Потреби потребують найбільш серйозної підготовки як учні, так і вчителя.
Звичайно, розвиток творчих здібностей формує предметну компетентність школярів. Дитина, яка вміє мислити творчо, зв’язно та грамотно висловлювати думки, швидше засвоює теоретичний матеріал та легше адаптується в соціумі.
Мої вихованці беруть участь та посідають призові місця у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості (номінація «Література»).
Творчість учителя породжує творчість учня. Тому на урок намагаюсь підібрати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Вважаючи творчі завдання нескінченним і невичерпним джерелом для роботи, маю наміри надалі працювати в цьому напрямку.