Опубліковано 27 вересня 2020 об 11:59
4 0

Вправи на розвиток мімічної і пантомімічної виразності

Передумовою становлення майстерності педагога є гармонійне поєднання внутрішнього психологічного змісту його діяльності та його зовнішнього вияву. Невербальні засоби педагогічної техніки дають змогу вчителеві підсилювати вербальні засоби і додатково виражати наміри, почуття, думки, переживання. Учні часто безпосередньо або інтуїтивно "зчитують" такі дії педагога, адекватно реагують на них.


Міміка – це мистецтво виявляти свої думки, почуття, психічний та інші стани за допомогою виражальних рухів м'язів обличчя. Міміка обов'язково повинна доповнюватися пантомімікою.

Пантоміміка – це виражальні рухи всього тіла людини або окремих його частин, пластика тіла. Пантоміміка допомагає педагогу виокремити основне, намалювати образ. Жести бувають описовими та психологічними. Перші допомагають педагогу більш образно тлумачити вихованцям зміст матеріалу, що викладається, другі – спрямовані на показ внутрішнього емоційного стану педагога, тобто вони показують його почуття.


Вправи на розвиток мімічної і пантомімічної виразності.

Вправа 1

Визначити емоційний стан дитини. Даються фотографії з різною емоційною спрямованістю: задоволення, емоційного конфлікту, збудження, невдачі, здивування і т. п. Дати характеристику, за якими зовнішніми виявами ми судимо про емоційний стан, яка міміка, жести.

Вправа 2

Внутрішній монолог. На основі зовнішнього вигляду опишіть внутрішній стан зображеного на картині героя (портрети Рєпіна І., Сєрова В. та ін.). Постарайтесь зрозуміти почуття та думки образу. Продумайте вголос монолог героя.

Вправа 3

Загальна мімічна реакція у відповідь на деякі подразники. Ці вправи служать розминкою для наступних контрольних вправ. У деяких вправах студенти ставляться на місце вчителя (учнів). Вправи проводяться одночасно для всіх присутніх, щоб вони не бачили реакції один одного. Її бачить лише ведучий. Для початкових вправ це дуже допомагає студенту перебороти невпевненість, зніженість, коли педагога ставлять на місце учня. Такі вправи мають ще й додаткове значення: вони вчать “читати” по обличчю іншої людини її внутрішній стан та її ставлення до оточення, що дуже важливо для педагога.

Педагогу потрібно розвивати, перш за все, мікроміміку, коли виразною стає маленька зміна в обличчі вчителя.

Приклади таких вправ:

а) Ви пишете. Відкриваються двері. Ви піднімаєте голову, дивитесь на того, хто вам заважає (здивовано, з досадою, питаючи: “Що сталося ?”,

з докором, радісно: “Нарешті !” і т. п.).

б) Ведучий звертається до всіх: “Добрий день !” Ви відповідаєте (холодно, байдуже, радісно, зі здивуванням, лагідно, дружньо, сердито, сердечно...).

в) Ситуація: “Учень біля столу заявляє вчителю: “Я не виконав завдання”.

Ваша реакція ? (співчуваю, засуджую, чекаю, що буде далі, здивований

– не чекав цього, здивований – це вже не перший раз !).

Вправа 4

Вправи, побудовані на індивідуальній реакції у відповідь на будь-який подразник.

  1. Ви пишете на дошці. Учні повинні писати разом з вами одночасно в зошитах. Ви чуєте якийсь “шум”. Ви повертаєтеся зі словами: Що сталося ? Хто ще не розпочав працювати? “. “Тихо! Не треба шуміти, коли всі працюють”.

б) Учень біля дошки виконав завдання. Ваша реакція:

спокійна – все правильно; радісно - молодець!; весела;

задоволення, здивування, засудження. “Ти впевнений, що

в тебе все правильно?”, співчуття, іронічне засудження,

сарказм “Чудово!”.

Вправа 5

Ці вправи побудовані на інформації. В них працює одна людина, без допомоги іншої, що дає “сигнал” легше виконати завдання, якщо її зміст невідомий аудиторії. Для цього ведучий заготовляє завдання на картках, роздає їх присутнім і дає час на підготовку. Виконання по черзі кожним свого завдання буде одночасно і вправою для всіх: в “читанні” емоційної інформації за мімікою та пантомімікою людини.

а) Ви увійшли до класу. Дуже задоволені, як діти підготувалися до уроку... Ви увійшли до класу. В класі безпорядок. Ви “вражені” цим... Ви увійшли до класу. Діти цього класу зробили поганий вчинок...

б) Ви проходите між рядами, спостерігаючи, як учні працюють. Вони працюють добре.

Ви проходите між рядами спостерігаючи. Один з учнів сьогодні працює краще, ніж завжди. Відзначте його.

Ви проходите між рядами. Ваша мета: контроль за роботою учнів.