Імунна система.
Багато хвороб викликаються мікроорганізмами, які настільки малі, що їх можна побачити лише за допомогою потужного мікроскопа. Серед них є бактерії та віруси. Бактерії викликають дифтерію, туберкульоз, кашлюк, тиф, правець, холеру. Віруси можуть викликати грип, застуду, кір, віспу, свинку та інші захворювання. Бактерії й віруси можуть передаватися від хворої людини до здорової й заражати її. Такий процес називають інфікуванням. Інфекція в перекладі з латинської мови означає «отруювати», «заражати». Бактерії та віруси називають «інфекційними агентами». Віруси й бактерії можуть передаватися через повітря, при користуванні спільним посудом, при тісному контакті між людьми та багатьма іншими способами.
Коли хворих людей стає багато, починається епідемія. Її можна зупинити, зменшивши можливість контакту хворих та здорових людей.
Навколо нас у повітрі, воді, ґрунті, на поверхні предметів перебувають мільярди бактерій та вірусів. Але наш організм уміє від них захищатися. У нас є спеціальний захист — імунна система. Слово імунітет перекладається з латинської мови як «звільнення». Імунна система звільняє нас від непрошених гостей, суворо розправляється з ними.
Але армії бактерій і вірусів охоче допомагають нікотин, алкоголь та наркотики. Вони знижують наш імунний захист. Крім того, є вірус, який сам проникає в імунну систему й руйнує її. Такий вірус назвали вірусом імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ). Дефіцит — це нестача чого-небудь. У цьому разі це нестача захисних сил організму. Лікарі називають такий стан синдромом набутого імунодефіциту (скорочено СНІД).
Як уникнути ВІЛ-інфікування.
Слово СНІД утворилося з початкових літер назви захворювання — «синдром, набутого, імунодефіциту». Що ж означають ці слова? «Синдром» означає, що мова йде не про окрему хворобу, а про цілий комплекс різних порушень в організмі. «Набутий» означає, що це те, що можна «набути» або чим можна «заразитися». Слово «імунодефіцит» — складне. Його перша частина означає, що мова йде про імунну систему людини, а друга — що ця система порушена й не функціонує нормально.
У хворого СНІДом вражається вся імунна система, унаслідок чого організм перестає чинити опір інфекції та пухлинним процесам. Відбувається це тому, що до нього проникає дуже небезпечний вірус — Вірус Імунодефіциту Людини, скорочено ВІЛ. Вірус — це найдрібніший мікроорганізм, який можна розгледіти тільки за допомогою дуже потужного мікроскопа. Віруси живуть усередині живих клітин, з яких складаються всі тканини організму людини. У нашому організмі налічуються мільярди таких клітин. Зовнішній бік клітини називається мембраною. Усередині клітини є рідина та ядро. Ядро відіграє дуже важливу роль. Це своєрідний мінікомп’ютер, що програмує та контролює життєдіяльність клітини. Коли вірус потрапляє в організм людини, він знаходить клітину, яка впускає його, й змінює в ній програму клітинного «комп’ютера». Тепер, замість того щоб функціонувати нормально й виконувати свої обов’язки, клітина починає виробляти віруси. Такі віруси можуть викликати різні хвороби: грип, кір, вітряну віспу. У цьому випадку людина якийсь час хворіє, але швидко одужує завдяки імунній системі, яка негайно вступає в боротьбу з вірусом і перемагає його.
Вірус імунодефіциту людини відрізняється від інших вірусів і є дуже небезпечним саме тому, що атакує клітини, які повинні боротися з вірусом. Вірус проникає в організм людини, але йому враз перегороджують шлях особливі клітини, чиє завдання — боротьба з вірусами. Ці клітини є в крові людини. Частина таких клітин називається Т-хелперами (від англійського слова «help» — допомагати захищати). Призначення цих клітин — «запустити» або «увімкнути» імунну систему й тим самим допомогти організму відбити атаку вірусів. Підхопивши вірус, наприклад грипу, людина якийсь час хворіє: у неї підвищується температура, болить горло тощо. Але потім починає діяти її імунна система, яка вступає в боротьбу з вірусами, і людина одужує. Якщо той самий вірус знову спробує проникнути в організм цієї людини, клітини-захисники впізнають його й перекриють йому шлях. Ось чому не можна повторно захворіти кором або вітрянкою. Тим часом грипом люди можуть хворіти по кілька разів, тому що існують різні віруси грипу, а клітини-захисники можуть розпізнавати тільки той вид, з яким вони вже зустрічалися.
Головна небезпека при СНІДі полягає в тому, що ВІЛ нападає саме на Т-хелперів — ті клітини, які відповідають за «увімкнення» імунної системи. Вірус змінює програму життєдіяльності клітин, і, замість того щоб захищати організм, Т-хелпери починають виробляти такі самі віруси ВІЛ. Як наслідок, Т-хелпери, захоплені ВІЛ, перетворюються на клітини цього вірусу, тимчасом як число непошкоджених клітин різко скорочується. Через катастрофічне зменшення Т-хелперів імунна система не спрацьовує, і організм перестає чинити опір хворобі.
На щастя, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) передається від людини до людини лише за певних умов і набагато рідше, ніж збудники інших хвороб, таких як грип та вітряна віспа. ВІЛ живе в клітинах крові й може потрапити від однієї людини до іншої в тому випадку, якщо кров, заражена (інфікована) ВІЛ, потрапить у кров здорової людини. Щоб не заразитися через чужу кров, досить дотримуватися елементарних запобіжних засобів там, де доводиться мати справу з кров’ю. Наприклад, стежити, щоб на тілі не було порізів і саден. Тоді, навіть якщо кров хворого випадково потрапить на шкіру, вона не зможе проникнути в організм.
На жаль, поки що не знайдені ліки, які могли б вилікувати людей, у яких виявлений ВІЛ або СНІД. В основному допомога таким людям полягає у своєчасній інформації про перебіг хвороби та психологічній підтримці.
ВІЛ живе в крові. Від хворої людини до здорової він передається при контакті з кров’ю. Наркомани, користуючись одним шприцом, самі допомагають вірусу розповсюджуватися. Тому вони часто хворіють на СНІД. За оцінками міжнародних організацій, Україна має найгострішу епідеміологічну ситуацію з ВІЛ/СНІД у Європі й серед країн СНД.
Станом на початок 2010 року в державі проживало 360 тис. ВІЛ-інфікованих людей. Понад 77% серед ВІЛ-позитивних - це українці працездатного віку (15-49 років).
ВІЛ-інфекція - захворювання, яке ослаблює імунітет людини - вражає переважно молодих людей віком від 18 до 27 років. Головними чинниками розповсюдження ВІЛ серед молоді є вживання ін`єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки. Тим часом лише кожен четвертий ВІЛ-позитивний мешканець України здав тест на ВІЛ і знає про свій ВІЛ-позитивний статус.
Відповідно до оприлюднених у листопаді даних Організації Об`єднаних Націй, число хворих на ВІЛ у світі у 2011 році скоротилося до найнижчого рівня за останні 14 років.На даний час число ВІЛ-інфікованих становить 34 мільйони осіб.
Згідно з новою доповіддю ООН, низка заходів, прийнятих за останнє десятиліття для боротьби із захворюванням, сприяла тому, що число хворих на ВІЛ скоротилося на 20% з 1997 року.
Число людей, які вмирають від СНІДу, стану, який розвивається на фоні ВІЛ-інфекцій, знизилося у тому числі і через ширший доступ до лікування.
Однак у низці регіонів рівень захворюваності на ВІЛ, як і раніше, залишається на високому рівні. У ПАР заражені 5,6 млн. осіб - більше, ніж у будь-якій іншій країні світу.
Згідно зі звітом Об`єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) і Всесвітньої організації охорони здоров`я, Україна залишається осторонь від загальносвітової тенденції зниження темпів розповсюдження ВІЛ/СНІДу - 1,3% українців віком від 15 до 49 років є носіями вірусу, однак лише кожний четвертий з них знає про свій ВІЛ-позитивний статус, більшість ВІЛ-інфікованих дізнаються про це вже на критичній стадії хвороби.
За останніми даними міжнародних організацій, в Україні сьогодні живуть більш як 360 тисяч ВІЛ-позитивних людей, 92 тисячі з них потребують лікування.
Методи запобігання ВІЛ-інфікуванню:
- Формування безпечної сексуальної поведінки.
- Уникнення контактів крові з кров’ю ВІЛ-інфікованої людини.
- Використання в медичних установах одноразових шприців та систем переливання крові.
- Спеціальна обробка медичних інструментів.
- Перевірка донорської крові на ВІЛ.
Взаємозв’язок наркоманії й ВІЛ інфікування.
Як свідчить статистика, в країні йде невпинний процес поширення наркоманії серед неповнолітніх і розповсюдження СНІДу. З початку 90-х років в Україні число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Тому виникає нагальна потреба в розгортанні широкої роз’яснювальної та профілактичної роботи серед підростаючого покоління.
Що ж таке наркоманія? Чим шкідлива наркоманія? Чим вона страшна? Чому підлітки бажають на собі випробувати дію наркотиків? (опитування учнів – тема вивчалась на попередніх уроках).
Наркоманія страшна сама по собі. Людина, яка стала на цей шлях, рано чи пізно втрачає людську подобу. Крім цього, наркомани піддаються ще одній небезпеці - зараження венеричними хворобами, в тому числі і СНІДом.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є одним з найтяжчих. Якщо до 1987 року в Україні на було взагалі зареєстровано ВІЛ-інфікованих, то сьогодні за рівнем поширення ВІЛ / СНІДу в Європі Україна, на жаль займає перше місце.
Толерантне ставлення до ВІЛ - інфікованих.
ВІЛ-інфекція - проблема не менш соціальна, ніж медична, ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, шанобливого ставлення до людської гідності, гуманного відношення з боку суспільства. Вони мають право на професійну діяльність за обраним фахом, за винятком роботи за спеціальностями та на посадах, встановлених спеціальним переліком; на безкоштовне забезпечення ліками; безкоштовний проїзд до місця лікування й назад за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення; на користування ізольованою житловою кімнатою. Особам, зараження яких сталося внаслідок медичних маніпуляцій, встановлюється пенсійне забезпечення та право на першочергове одержання житла.
Гуманне суспільство повинне проявляти максимум співчуття і милосердя до людей хворих на СНІД. Людство вже пройшло шлях від страху і бажання ізолювати хворих та інфікованих ВІЛ до розуміння, що ці люди потребують допомоги і підтримки самого суспільства. То ж будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу.
У Законі України „Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення” викладено умови та порядок медичного огляду з метою виявлення зараження ВІЛ. Обстежуваним гарантується безпека медичного огляду, його добровільність, анонімність та конфіденційність інформації про результати огляду на виявлення зараження ВІЛ. Обов’язковому медичному огляду підлягають особи, які займаються проституцією, наркомани, які вводять наркотичні речовини шляхом ін’єкцій. Відомості про зараження тієї чи іншої особи ВІЛ або захворювання її на СНІД становлять таємницю.
В обласному та районних центрах створено служби профілактики ВІЛ-інфекції. Якщо вас хвилюють проблеми СНІДу, за консультацією Ви можете звернутися в поліклініку за місцем проживання. Анонімність гарантується законом.
Сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу.
Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Пам’ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу - це ви самі!
