Пил, що переноситься повітрям, становить серйозну загрозу для здоров’я людини. Розмір часток пилу є ключовим фактором, що визначає потенційну небезпеку здоров’ю людини. Частинки розміром понад 10 мкм не є інгальованими, у зв’язку з чим вони можуть пошкоджувати лише зовнішні органи, викликаючи, в основному, подразнення шкіри та очей, кон’юнктивіт та підвищений ризик виникнення очної інфекції. Частини, що інгалюються, розміром менше 10 мкм, часто потрапляють у ніс, рот і верхні дихальні шляхи, у зв’язку з чим можуть викликати респіраторні розлади, такі як астма, трахеїт, пневмонія, алергічний риніт і силікоз. Однак дрібніші частинки можуть проникати в нижні дихальні шляхи і потрапляти в кровообіг, де вони можуть впливати на всі внутрішні органи та викликати серцево-судинні порушення.
Деякі інфекційні хвороби можуть передаватися через пилюку. Менінгококовий менінгіт (бактеріальна інфекція тонкого тканинного шару, що оточує мозок та спинний мозок) може призвести до пошкодження головного мозку та до смерті у 50% випадків за відсутності лікування. Спалахи відбуваються у всьому світі, але найвища захворюваність спостерігається в «поязі менінгіту», який охоплює частину Африки на південь від Сахари з населенням близько 300 мільйонів людей. Ці спалахи носять сильно сезонний характер – багато досліджень вказують на зв’язок умов навколишнього середовища, таких як низька вологість і запорошені умови, з часом і місцем зараження. Дослідники вважають, що вдихання частинок пилу в жарку суху погоду може пошкодити слизову оболонку носа та горла, створюючи сприятливі умови для бактеріальної інфекції. Більш того, оксиди заліза,
Пил також відіграє роль у передачі потенційно смертельної лихоманки долини Сан-Хоакін на південному заході Сполучених Штатів Америки.
