У 1902 році вперше у Великій Британії була застосована дактилоскопія для впізнання злочинця. А вже у вересні цього ж року у Великобританії відбитки пальців з місця злочину вперше були використані як доказ провини щодо підозрюваного в злочині. В основі методу дактилоскопії лежить ідея англійця Вільяма Гершеля, який висунув гіпотезу про незмінність папілярного малюнка долонних поверхонь шкіри людини. Ця гіпотеза народилася в результаті довгих досліджень автора, який служив поліцейським чиновником в Індії і мав широке «поле» для досліджень. У 1895 році англійський антрополог і психолог Френсіс Гальтон (автор книги «відбитки пальців») домігся введення дактилоскопії як методу реєстрації кримінальних злочинців уже в Англії.