З давніх-давен люди шанували вогонь, боялися його могутності і вклонялись, як Богу. З часом вони помітили, що є можливість добувати вогник від тертя каміння, або паличок. Потім наші пращури зрозуміли, що без вогню їм неможливо існувати, бо він був одним із найважливіших складників життя. Прадавні грілися біля вогнища, варили їжу, відлякували з його допомогою диких тварин від житла. Це – один погляд на вогонь, але мені подобається більше легенда про могутнього Прометея, який ціною власного життя, теплом свого серця дав життя людям, подарувавши їм вогонь з Олімпу. Можливо, це було і так. У наш непростий час без вогню також ніяк неможливе існування, бо потрібен він завжди і будь-де, хоча і з’явились нові технології. Окрім величезної користі полум’я може зашкодити нам і принести горе та смерть, бо іноді стає непоборною стихією, в боротьбі з якою буваємо просто безсилі. Тому треба знати і застосовувати правила поведінки з вогнем, тоді все буде гаразд. Якщо ж вогонь все-таки вийшов з-під контролю, треба негайно звертатися до дорослих, батьків, вчителів, щоб вони змогли здолати лихо, поки не пізно. Якщо ж ви вдома самі, треба негайно залишити приміщення і подзвонити 101. Ні в якому випадку не можна відкривати вікон, бо завдяки кисню і протягу вогонь стане ще потужнішим. Ні в якому разі не можна ховатись під ліжко, чи в шафу, слід виходити із приміщення, не забуваючи про маленьких дітей, які самостійно цього не зроблять. Всі ці правила нам відомі, але щоб більше зрозуміти цю ситуацію, пропоную вам невеличку казку.
Жила на світі запальничка. Вона була гарною, червоною із позолотою. Мешкала вона в кишені чоловіка років тридцяти, була йому гарною помічницею. Де, що треба підпалити, чоловік завжди брав свою запальничку.
Чоловік цей не мав сім’ї, надійною подругою була запальничка. Вона також дуже любила свого господаря і в скрутну хвилину завжди йому допомагала, хоча у кишені було їй тіснувато.
Одного разу, коли чоловік йшов на роботу, запальничка випала на землю. У цей час біг хлопець і побачив запальничку (майже всім хлопцям кортить підбирати різні штуки) та й побіг далі. Завітав він до своїх товаришів, щоб похизуватись своєю знахідкою. Коли хлопці побачили запальничку, вони захотіли випробувати її спроможність. Почали вони підпалювати все, що бачили, та згодом вогонь вийшов з-під контролю. Запальничка втомилась і вже не могла контролювати те, що відбувається. Хлопці дужу злякались і не знали, що робити. Вони почали лити воду, збивати полум’я ногами і все-таки здолали невелику пожежу. Проте так трапляється не завжди, якщо пожежа потужніша, її вже не зупиниш малими силами.
Треба бути уважним в поводженні з вогнем, не гратися із сірниками та запальничками, ні в якому випадку не забувати, що вогонь – це могутня, іноді нездоланна, стихія.
