Вода, біологічна роль.
Всі відомі нам мінеральні речовини, що входять до складу будь-якого тваринного й рослинного організму, можна умовно розділити на три групи: воду, макро- й мікроелементи.
Вода - найважливіша складова частина організму. Відомо, що життя неможливе без води. Вода є розчинником і середовищем. Всі хімічні реакції в живих організмах протікають із великою швидкістю тільки у водному середовищі. Без води людина може перебувати значно менший час, ніж без їжі. Вміст води в організмі змінюється з віком тварини й рослини.
У дорослому організмі вміст води становить 2/3 маси тіла, у ембріонів він значно вищій, ніж у немовлят, а в останніх вище, ніж у дорослих. Так, у чотирьохмісячних ембріонів вміст води в організмі становить 94%, у немовлят - 74 %, у дорослих - 66 %.
В організмі вода зустрічається вільною й пов'язаною із клітинними колоїдами. Вода - не індиферентний розчинник, а активний учасник реакції обміну речовин. До таких реакцій відносяться гідроліз, гідратація, набрякання. Входячи в міжклітинний простір, вона підтримує внутрішню структуру клітин і різних міцел. Нарешті, вода виконує важливу роль у підтримці сталості температури тіла, випаровуючись, вона поглинає надлишкове тепло, охороняє організм від перегрівання.
Воду, що організм одержує у вигляді питва й у складі харчових продуктів, вважають екзогенною, воду, що утворюється при окисному розпаді в організмі білків, жирів і вуглеводів, вважають ендогенною.
Добова потреба у воді для дорослих у середньому 3 л. У дітей потреба значно більше при розрахунку на кілограм маси тіла. Якщо в дорослої людини вона дорівнює 40 г на 1 кг, то в дитини – 150-160 г, тобто в 4 рази більше.
У нормальних умовах організм дорослої людини перебуває в стані рівноваги щодо споживання води і її виділення, що здійснюється нирками - 1, 2-1,5 л, шкірою - близько 0,5 л і легенями - 0, 2-0,3 л. З організму вода виділяється у вигляді біологічної рідини - сечі, що містить як мінеральні, так і органічні речовини в певних кількостях. У складі сечі є 83% води й 17% сухого залишку. У сухому залишку сечі перебуває 70% органічних сполук і 30% неорганічних. Серед органічних сполук основну масу становлять азотисті речовини.
Видаляється сеча через нирки, які виконують величезну роботу, тому що через них проходить у добу близько 700 л рідини, значна частина якої реабсорбується в ниркових клубочках і тільки у невеликій кількості видаляється з організму.
Встановлено, що виділення сечі регулюється й вазопресином - антидіуретичним гормоном задньої частини гіпофіза. Цей гормон підсилює зворотну реабсорбцію води й солей у канальцях нирок. При недоліку цього гормону виникає сечове виснаження, відоме за назвою нецукрового діабету. В осіб, що страждають цією патологією, може виділятися більше 10 л сечі за добу.
