ти збережи в своїх долонях ніжні сни
заколихай неначе сонця теплий промінь.
ти знаєш, дівчинкою, в сценарії весни
ніяк не входить малювати білі скроні.
шалений час шепоче: "зачекай..."
вдяга на тебе перли й білу сукню
і п'є лавандовий, солодкий чай
вмостившись на твоїй затишній кухні.
ти дивишся замріяно в вікно
втомившись від війни і революцій.
і хто б що не вдягав, а все одно
хай з моди не виходять честь і людяність.
а час відкланявшись іде по колу
залишивши дарунок головний,
та ти тримай його так міцно, як ніколи...
і збережи в своїх долонях ніжні сни.
© koz.@lla