Зоя Жалткевич
Поглянь, красунечко подруго,
Який чудовий світ весни!
Листочки соками упругі
Живильну силу вже спили.
Усе смарагдове і чисте,
І все радіє і бринить!
Крокує впевнено, врочисто,
Весни симфонія звучить.
Злітають ноти величаво
І оду шлють із висоти
І небесам, і тим загравам,
Що додають весні краси.
Свої обійми їй розкрили -
Лани, луги, степи, ліси,
Весна враз коси розпустила,
Криштальної дала роси.
Щоб у росі умились квіти
І втерлись промінцем ясним,
Весні раділи наче діти
І радості несли усім.
Життя відроджується всюди
І фарби ллються весняні,
Малюються, звучать етюди -
Прудкі, мажорно - неземні.
23.03.2025
