Вікторія Розколодько
Я Намалюю Щастя
Вже навіть в слові щастя– насолода!
Що воно таке для кожного із нас?
Ну звісно–перемога для народу.
Цей омріяний відчути, мирний
час...
Синочка рідного поцілувати.
Радіти, що живим він повернувся!
Що руки ноги цілі, знову в хаті.
За все святому Богу помолюся!
А яке щастя зранку прокидатись...
Спіймати на обличчі промінь
сонця...
І ніжні перші проліски вдихати...
І крокуси побачити в віконце...
І мати змогу просто спілкуватись.
З родиною, дітьми. спитать про
справи...
З коханим під вербою цілуватись.
На стадіон піти, зробити вправи...
Тваринками опікуватись–щастя!
Коли воно нявчить, тебе чекає.
Лизне шершавим язичком:
Як, Здрастуй!
І ніби каже вам:«Тебе кохаю!»
У щастя є чарівна особливість:
Воно дарує завжди насолоду...
До себе жити щастя б запросила...
Уклала би я з ним таку угоду...
А з рештою...Хіба ж я не щаслива?
Все пізнається нами в порівнянні...
Радіємо ми сонцю після зливи...
Цінуємо життя після страждання...
Зараз весна–народження, цветіння!
Здається все співає, серце б'ється...
Я відчуваю втіху, ейфорію...
Нехай вже
зовсім щастя повернеться!
22. 03. 2025
