Ольга Кондратенко
На галявці лісовій лис і його лиска.
Промінь сонця між дерев сліпить очі, блиска.
Це весна прийшла у ліс, радо завітала.
І навколо квітів море, й дуже гарно стало.
Вітер пахощі розносить і красу гойдає.
Лис коханій щось шепоче, ніжно промовляє.
А вона очиці мружить, пестощі цінує.
Лиса-красеня так любить, люб'язність панує.
Вчать лисички нас кохати, ніжність й ласку дарувати.
Тож бажаю всім так жити! Те, що є- уміть цінити!
