Мирослава Пукач (Птася)
КОТЯЧІ ЗАЛИЦЯННЯ
Кицю Мурку спозаранку
Кличе кіт Грицько на лавку.
Краля вже в вікні на ґанку
Заглядає скрізь фіранку.
Хвостик вгору закрутила,
Вушка й вусики умила,
Тихо сіла, потім встала,
Мило лапкою махала.
А Грицько часу не гає,
Серенади все співає:
,,Мяу-мяу! Вийди з хати,
Прошу, люба, йдем гуляти.
Усмішка цвіте на личку,
Ти найкраща в світі кицька!’’
Відчинила я дверцята:
,,Погуляй, моя пухнаста.’’
Як зустрілись, шепотілись,
І стрибали, й мявкотіли.
А, нарешті, через пліт
Приземлились в верболіз.
Між квіток спацерували,
Теревенили, гасали…
Усміхались небеса їм:
,,Це ж весна! Весна прийшла вже.
Час любовних залицянок,
Час весіль, гучних гулянок.
В дружбі мирно проживайте,
У коханні розцвітайте.’’
23.03.2025
