РОМАШКИ
Ромашка, білі пелюстки,
На чорнім ґрунті, під снарядом.
Вона росла, мов з мрій рядки,
Під небом, повним грому й граду.
Ромашки, ромашки — у попелі днів,
Немовби молитва, вітання живим.
А кожна пелюстка — це спогад без слів,
Про тих, хто поліг, але жити хотів.
Її зірвав не вітер злий,
А чобіт вражий протоптався.
Та корінь квітки ще живий,
До Сонця вперто знову п'явся!
Ромашки, ромашки — у попелі днів,
Немовби молитва, вітання живим.
А кожна пелюстка — це спогад без слів,
Про тих, хто поліг, але жити хотів.
І буде ще одна весна —
З пташиним співом, без тривоги.
Війною стомлені серця
Ромашки стрінуть близ дороги.
Ромашки, ромашки — у попелі днів,
Немовби молитва, вітання живим.
А кожна пелюстка — це спогад без слів,
Про тих, хто поліг, але жити хотів.
® Юлія Дмитренко -Деспоташвілі
24.06.2025
https://www.facebook.com/share/v/16if9esvHG/?mibextid=wwXIfr
