Неслухняні кошенята
Трьох маленьких кошеняток
Тато вчора нам приніс.
Як сніжок, вони біленкі,
Чорні тільки вуха й ніс.
Граються малі, стрибають
На м"якому килимку,
Щось муркочуть, мов співають
У веселому танку.
Наробили в хаті шкоди:
Розмотали весь клубок.
Їх бабуся насварила
І поставила в куток.
Зайчик заблудився
Плаче зайчик-бідолаха: -Ой, який же я недаха!
Як від вовка утікав, у лісочку заблукав.
Що ж мені тепер робити? Як на світі буду жити?
Хто мене тепер знайде і додому відведе?
Тут сорока пролітала, вуханя вона впізнала
Й лісовими стежечками привела його до мами.
Годівничка для синички
Ми зробили годівничку,
Приладнали на вікні
І чекали на синичку
Із Петьком цілі два дні.
Ось нарешті у неділю
Прилетіла вже вона,
Погойдалася на гіллі,
Скромно клюнула зерна.
Нам подякувала щиро
Своїм ніжним голоском.
І тепер щодня синичка
Всім співає під вікном.