У білих рукавичках, в сукенці із боа...
Чи ти мені наснилась? Чи ти таки була?
У вікна заглядала із місяцем блідим,
і, ніби, чаклувала над вечором святим.
Мело, мело, щосили по стèжках і степах.
Ховались хуртовини в овечих кожухàх.
І тріскали полінця під шум старих вітрів.
Влягались спати мрії у сяйві ліхтарів.
Приспались колобочком під ковдрою казкù.
І дули янголята у сурми і ріжки...
Усе вкривалось пір'ям з небесних білих крил.
Хтось випустив на волю зимових диких бджіл.
Крутилась, наче дзиґа, у танці безупину
тендітна біла пані. Снувала павутину...
У мареві таємнім, серед мережив сну,
Я бачила, напевно, ту кралю льодяну...
22.01.2022
Людмила Галінська
