*
Мишка вибігла з нори.
Навкруги білі сніги.
Замело усі стежинки,
Не знайти ані зернинки,
Ні травички, ні стебла.
Нема сонечка й тепла.
Тільки виє завірюха
І сердитий вітер дмуха,
Ще співає хуртовина.
Ох лиха для мишки днина!
Змерзла мишка на морозі.
Веснонька іще в дорозі.
Ще не скоро зникне сніг,
А з зерном порожній міх.
Шкода мишку-сіроманку,
Вже сьогодні без сніданку.
Де б знайти смачну поживу?
Довіряється лиш диву.
Щоб знайти ще щось поїсти,
Треба знову в нірку лізти –
Знайде там горіх й насіння,
І рослин сухих коріння,
Закотились десь зернятка.
Її нірка – ніби хатка.
В ній спокійно, тепло й тихо.
Там ховається від лиха,
Не дістануть звірі хижі –
Ні вовки, ні лиси рижі.
Перебуде зиму мишка,
Весну стріне тишком-нишком,
З нірки вибіжить на світ
І весни побачить цвіт –
Перші квіти-первоцвіти.
Як весні тут не радіти?
Буде сонячно й тепленько,
Сірій мишці веселенько,
Вдосталь буде скрізь поживи,
Заколосяться всі ниви,
Будуть й стебла, і зерно,
Всім достаток і добро.
Оксана Козак
22.01.2024
