Опубліковано 19 квітня 2024 о 17:25
21 0
4 2 2 2 5

Вірш. Людмила Галінська

Співай!

Як маєш дар в житті чужих сердець торкатись

співом.

Літай!

Мов птаха в небесах — тендітна, вільна та

щаслива.

Танцюй!

Коли болить, пече... Як в серці камінь, дно чи

пустка...

Малюй!

І шовком ший своє. Барвисто, мов циганська

хустка.

Сади!

Квіткú, кущі, буряк... Сій матіолу на подвір'ї.

Плети!

Шкарпети, светри до зими, а чи вінок комусь,

весільний....

Складай!

Казки, вірші, есе, пером торкаючись нірвани...

Чекай!

Тепла, плодів, гостèй... Плануй поїздку до

Мілану.

Печи!

Коржі й короваї'. Міси розчину великодню.

Повикидай

усе старе, жбурнувши розпач до безодні....

Пери!

Фіранки, тюлі, рушники... із крил замурзані

шнурівки.

Згадай!

Про мрій колишніх рай. І смак солодкий

паперівки...

Ліпи!

Цю долю, повну, як таріль, на стиглі ягоди й

черешні.

Молись!

До неба й образíв. Вимолюй світло для

прийдешніх.

Світи!

Крізь розпач та пітьму. Запалюй день в новí

кольòри.

Люби!

Життя, людей, себе. І край очей тоненькі взори...

Тримай!

Цей світ, сім'ю та стрій. В твоїх долонях — сіль з

хлібами...

Живи!

Шануй цю зéмлю і свій рід. Втішайся Господа

дарами...

19.04.2024

Людмила Галінська