Муза
О, генії поетики,
Як легко вам писати!
Як каже моя подруга,
І музу за хвоста тримати.
О, муза, моя юна,
Тебе не втримати руками,
Стрибаєш ти, мов коник над полями,
То пурхаєш метеликом над дивними квітками.
То сонячним промінчиком засяєш у волоссі,
В веселці розкладешся в барвистих кольорах.
В очах шматочки неба
Стрибають, наче бісики -промінчики у голубих очах.