Три історії, котрі заставляють задуматись:
Одного разу жителі села вирішили молитися за те, щоб пішов дощ. В день запланованого молебня всі люди зібралися разом, але тільки один хлопчик взяв з собою парасолю. Це – ВІРА.
Коли ви підкидаєте рідного хлопчика в повітря, він сміється, бо знає, що його спіймають. Це – ДОВІРА.
Кожну ніч, коли ми лягаємо спати, в нас нема гарантії, що ми прокинемось, але ми все одно налаштовуємо будильник. Це – НАДІЯ.
