Він повернувся у своє село.
Рашистів вчора з нього відігнали.
Вцілілих хат практично не було.
Лиш димарі обвуглені стирчали.
В вухах гуло відтоді, як з небес
Снаряд прорізав свистом тишу.
В думках, щоб вижив його пес
Якого в обійсті при наступі залишив.
Який ніяк втікати не хотів
Й до рук ідти нізащо не давався,
А лише поглядом господаря провів,
Наче сказав: " Скоріше повертайся".
Він повернувся. Дім згорів.
Навкруг лише розвалин груди.
Але на щастя пес його зустрів.
Він дуже скучив. Він не йшов нікуди.
Господар мовив: " Що ж , Сірко, ходім,
Скоро прийдемо розчищать завали
І відбудуємо наш дім,
А тобі будку, яку орки вкрали...."
