Поминальна субота. Ранок.
Замісила на пиріжки.
Подивитися вийшла на ґанок,
Хмаровиння вгорі важкі.
Прохолодно! В печі розтопила.
Заварила ромашковий чай.
Грім та блискавка. Задощило!
В мене в хаті справжнісінький рай!
Завагітніло в мисці тісто.
Визирає з-під рушника.
Пиріжки напідбір! Намистом!
Бо до тіста легка рука!
Поминальна субота. Душі,
Тихо в спогад... На кухні моїй
В пиріжки сповиваю груші.
П'ю ромашки терпкий напій.
ОбразИ в рушниках на покутті
Гріють вогників язички.
Бо у пам'ять про незабутнніх
Поминальні горять свічки.
Наварила із вишень узвару.
Так робили бабуся й пра-пра!..
Бач, надворі розсіялись хмари!
Ген веселка, від нас до Дніпра!
Ледве встигла! Дев'ята година!
Мабуть в тому важлива суть!
Бо зібралася вся родина,
Пригадати та пом'януть!
Поговорим про сокровеннне.
Спом'янемо, кого нема!..
Пригадалось життя довоєнне.
Утираю сльозу крадькома.
Поминальна субота. Ранок.
Замісила на пиріжки.
Є до чорного чаю пряник.
І думок непід'ємні мішки.
Задощило! Аж прохолодно!
Ностальгія. Згадавсь рідний край!
Віддала б я усе, що завгодно,
За домашній ромашковий чай!
Народилося в мисці тісто.
Скільки пройдено людством бід!
Набувають сенсу та змісту
Кожен з прожитих в світі літ!
В пиріжки сповиваю вишні.
В чужій хаті немає ікон!
У душі моїй завжди Всевишній!
У душі моїй Божий закон!
Вже грушевий узвар холоне.
Угорі деренчить шахед.
ЗСУ рідний край боронить!
Збили нечисть! На душу мед!
І не йде ніхто на гостину.
За живих та за мертвих молись!
Бо розкидало світом родину.
Чи до купи зберЕмось, колись?
Сподівання лише на Бога!
Треба вірить! Той прийде час!
Справедливість і ПЕРЕМОГА!
Буде свято колись і в нас!
Пригадаю сьогодні коріння.
Та узваром його спом'яну.
Древа роду розкішне цвітіння.
Пережити б лише війну!
Джерело https://www.facebook.com/viktoria.zabava.22251?locale=uk_UA
