ПРОЛІСКИ
І в страшному сні не наснилося!
Мертве місто. Людей нема...
Бо граки і ті, розлетілися!
Двадцять шостий. Зима.
Та весна, що не стала російською
(В когось й досі мабуть геморой!).
Причалапало в лаптях військо.
Друга армія світу "херой"!
Змародерили та зруйнували..
З дому вигнали у світи.
Ми лиш душі свої забрали!
Понесли безталанні хрести.
Так немовби в зимі тій спинилися.
Хоч неначе кудись біжимо!
Жаль, дізнатись немає можливості,
Як там вулиця, місто, село...
Знишкли пишні, ошатні дворики,
Помарніли у бур'яні.
Світле видиво серед мороку -
Сині проліски на війні!
Лиш проклюнулись синьодзобики,
Впала хата! Гучний приліт!
Засвітились надії вогники -
Ця весна порятує світ!
Хай в людей вистачає сміливості
Навіть там, де згоріли мости,
Збіг обставин, бажань та можливостей -
Світлом з попелу прорости!
Джерело https://www.facebook.com/viktoria.zabava.22251?locale=uk_UA
