***
Замісила бабуся на коржики
Сивий смуток. А біль в очах...
Із-під хустки волосся йоржиком...
Ще черінь у печі не прочах,
А до двору прийшли волонтери.
Шанс останній! Воєнне буття!
Документи у шифоньєрі...
Склала вузлик - усе життя!
Уклонилась іконам. Взулася.
Подивилась востаннє в двір...
А позаду ще довго чулося
Як лютує війна, мов звір!
У машині молилась і плакала.
Притулила щоку до вікна.
Місто зшите із клаптів знаково,
Павутиною оптволокна...
На дахУ черепиця йоржиком.
Стогне зречено хата в ніч.
На столі недопечені коржики.
Майже мертва холодна піч.
(Вірш створено на достовірних фактах з м. Гуляйполя)
