Автобіографічне
Стомилася просто, ось так собі йти,
Не в Лондоні та не в Парижі.
Без дому, без цілі, без мрії, мети...
Прокинутись би в Запоріжжі!
Порожній трамвайчик. Мурашник проспект.
І Хортиці лоно зелене...
Дощ вивчив на площі геть змоклий конспект
Написаний світом про мене.
Вмостилися зручно студентські рокИ
За партами аудиторій.
Професор, як жук той (строгий такий!),
У вулик - студентський лекторій,
Влетів, запізнившись на кілька хвилин.
"Застряг" у "час пік" у трамваї.
Давно вмерла мрія про свій "лімузин" -
Зарплати пів року немає!..
Десь там загубилася юність моя
В порожнім, червонім трамваї.
І вічливо просить у водія
Спинитись в "Дубовому Гаї".
Всесвітні закони. У вічністі час.
На жаль, невблаганний простір!
Якби зміг мене повернути Пегас
У юність. В лихі дев'яності.
Якби щось змінити могла я тоді...
Нічого мабуть, не змінила!
Пізналося лихо. І друзі в біді!
Бо в досвіді є моя сила!
Беру все від Бога - легке і складне,
Датоване в прозі та віршах.
Лише нездійсненне бажання одне -
Якби повернуть найрідніших!!!
Порожній трамвайчик. Порожній проспект.
Війна розчепірила пащу.
Озброєне, в пікселі, боєкомплект...
Моє Запоріжжя найкраще!
Порожній трамвайчик. У ранах проспект.
Ненависник скалиться хижо.
Усі в укриття, - безперечний аспект!
Завдання для кожного - вижить!!!
І знаю напевно! Таки повернусь!
Як ворог згребе свої лахи!
Моє Запоріжжя! Тебе не зречусь!
Бо я з твого вирію птаха!
30.06.2025
