***

Мені весна наснилась. Боже мій!

Як скучила за тою я порою --

квітучою, п'янкою, молодою,

посеред зим, печалей і завій...

Ще снився травень, вимитий дощами.

В порі цвітіння вишні білі-білі,

і я, сміюсь, в квітучій заметілі,

така мала й щаслива коло мами...

Кудлатий кіт сопів в старих ірисах,

десь линув спів маленької пташини.

І всі тоді були ще із родини...

І цілий світ -- у маминих нарцисах...

Шовкòві трави лоскотали п'яти,

п'янив нектар медового причастя.

Ото і є, мабуть, найбільше щастя,

коли вдається все те відчувати...

26.01.2022

Людмила Галінська