***

Іду по житті. У букети збираю

людей, всіх знайомих, що стрілись мені.

Хтось -- стрічний лишè, а когось -- відчуваю,

а хтось залишає сліди у душі.

І пахнуть букети -- то гірко, то п'яно...

Всі люди -- хороші. Усі, як квіткù.

І скільки буває тепла у бур'Яні,

якщо не чіпаєш його колючкù.

Стрічала троянди -- усім королеви,

і горді нарциси траплялись не раз.

Прекрасні іриси і мальви вишневі,

тендітні ромашки без зайвих окрас.

Збирала в букети. Полин і кропиву,

щоб ,часом, ковтнути мікстуру гіркý.

І м'яту цілющу, лілею красиву,

вдихала до серця мімозу п'янку.

В'язала віночки. Із маку й волошок.

До серця тулила свої спориші.

Любила квітучий, духмяний горошок.

І вірила в те, що всі квітнуть в житті.

Збирала букети. Сушила гербарій.

Варила чаї з пелюстóк хризантем.

Вплітала у коси барвінок, як чари.

Допоки живі -- всі в букеті цвітем...

28.01.2022

Людмила Галінська