Така холодна. Біла. Одинока.
З вітрами сватана. А, все-таки, сама...
Душа без вогника. Бездонна і глибока.
Велична пава. Кралечка. Зима...
Німі вуста. Цілунки кришталеві.
Постава леді. Шлейф із холодів.
Усі вітри тобі, як королеві,
вклоняються до ніг. Ніхто не смів
в твої дивитись очі, як дзеркàла.
В них срібна розсип барв і самота.
Ти всі віки собі когось шукала.
Та не знайшла... І в серці -- пустота.
Як білим левом кидалась в безодню,
то мерзли сльози в хуртовинах літ.
Летіли клапті -- білі і холодні,
і прикрашали пухом грішний світ.
Така холодна. Горда. Одиначка.
Відраду в снігопадах віднайшла.
Вже не шукаєш щастя, як жебрачка.
Така вже доля. Іншої нема...
Зима...
13.01.2022
Людмила Галінська