***

Марудна пані знов січе дощем.

Сльозяться очі у хмарин приблудних.

І скачуть краплі з полохливим горобцем

по вуличках і по калюжах брýдних...

Примхлива пані. Кінчились льодú.

Куди поділись хижі хуртовини?

Ану, хутчіше снігу намети

на всі дахи, степи і полонини!

І закрути своїм веретеном --

нехай завії в танцях розійдуться.

Та, ніби янгол, лагідним крилом

торкнись сердець. Нехай усі всміхнуться.

Ще забіли пейзажі молоком,

нехай свята у срібному полоні

пройдуть в любові, з миром і добром.

І білий сніг опуститься в долоні...

Примхлива пані, зиму поверни.

03.01.2022

Людмила Галінська