У цім житті буремнім ми лиш люди...
І всі по-різному сприймаєм Божий світ,
В душі то звинувачені, то судді,
То крила виростають, або давить гніт.
В житті цім непростім ми тільки люди...
І кожний тягне свій на гору тяжкий хрест.
Комусь підходить образ і іуди,
В когось в душі на все нещире й зле протест.
У цім житті тривожнім ми лиш люди...
Хтось сильний духом, ну а хтось чомусь слабак,
Не вільний від спокуси і облуди,
В шахрайстві, грубості й нещирості мастак.
В житті цім нелегкім ми тільки люди...
То ж будьмо ними, як Господь нам всім велів,
Несім любов свою завжди і всюди,
Даруймо милосердя й море добрих слів.
Оксана Козак
07.01.2024