***

У кожній людині є сховане світло.

Всім Боженько дав. Придивись навкруги...

Є люди , як свічі, із меду та воску,

у мудрості -- древні. З блакитним вогнем.

Несуть тепле сяйво без крику і лоску

і в душу вкладають насіння живе.

А є каганці. То такі фантастичні,

що гріють серця навіть в люті морози.

Самі непримітні, та часом -- магічні.

І щирі до болю, бо сушать всім сльози.

Ще є, як ліхтарики. Добрі та світлі.

З такими не бійся ніколи й ніде.

Вони, як проміння в густому повітрі,

від них все радіє, цвіте і росте.

Є люди, як факели. Мужні і сильні.

Весь морок і мряку випалюють вщент.

Вони ,як титани. Відважні і вільні.

І нищать все зло.В них вогонь - інструмент

А є ще лампадки. ЧуднІ' і сердечні.

Що топлять сніги, розганяють журбу.

І моляться тихо. Вони , безперечно,

рятують від ночі вселенську юрбу.

І є люди-лампи. Як вежі -- надійні.

З такими не будеш ніколи в біді.

Вони мають спокій. Прості і стабільні.

Вони зігрівають, як птаха в гнізді.

Ще є , наче свято, як вогник бенгальський.

Яскраві , веселі, без всяких турбот.

Горять і булькочуть, як спад ніагарський.

Запалюють сонце, сягнувши висот.

І є світлячки. Чисті серцем, що сяють

у будь-якім місці, весь час і завжди.

Як вогники Божі. Вони зігрівають.

Без них буде темно. Ти їх бережи.

У кожнім є іскра, запалена з неба.

Всі ходять по світу, живуть і горять.

І світять, як вміють... Гасити не треба.

Примножуймо світло. Воно -- благодать.

04.11.2022

Людмила Галінська