***

Засипає зима наші мрії,

Попіл стелиться замість краси,

Та крізь біль у душі є надія,

Що діждемо нової весни.

Ворог має з землі відступити,

Це священна наша земля,

Боже, дай нам ще сили, щоб жити

І триматись, хоч лізе орда.

Подивись, в тебе стіл із свічками,

Замість радості - сльози, журба,

І в молитвах і тато, і мама,

Україна мов рана страшна.

Зупини цю криваву розправу,

Покарай тих, хто серця не має,

Світ такий незрівнянно яскравий,

Дай побачити день, що світає.

Не повинен народ так страждати,

Поверни усім мирне життя,

Й Перемога вже має настати,

Де стрічається світло і тьма.

Інна Паламарчук