ЛЕГЕНДА ПРО ВІЧНОЗЕЛЕНУ ЯЛИНКУ.
Давно це було,
з незапам’ятних часів.
Коли і клімат інший був,
і квіти і дерева.
Бог по землі з помічником ходив.
Благословляючи річки,моря,озера.
Посушливий й спекотний був той рік.
Усе живе так спрагло воду пило.
Бог кожному давав посильний вік,
щоби росли і користь приносили.
В лісах зелених,
може і в Карпатах...
Як щедрий батько й добрий садівник,
роздав землі він насінин багато.
Щоб все росло -ні вид, ні лист не зник.
Та все це бачив сатана із пекла.
І захотів він знищить геть усе.
Знялась буря з недр землі запекла.
Змітало ураганом, вітром все живе.
І почорніло небо ,грім ревів пекельний.
З корінням вивертало всі кущі .
Дуби столітні падали на землю.
В долини поховалось звірі всі.
Дивився Бог, як зло вершить ту підлість.
Звернуся до дерев,хто зможе прихистить.
Не було дерева ,щоб відчувало стійкість.
Лише ялинка відізвалась вмить:
«Якби я ,Боже,на гілках лиш мала листя...
Я б огорнула ,щоб вітри не дули.
Якби..,я б була рада, це було би щастя...
Та...раптом в гілках міць стальну відчула.
І заховався Бог серед гілок колючих.
Й помічнику теж захисток ялинка дала.
«Прости ,мій Боже ,за голки ..,болюче ж.»
Ялинка,вибачаючись, шептала.
Вже й буря зникла,як роса на сонці.
Дерева нові всі пішли у ріст.
А Бог ялинці дав гілки-долоньки.
Й слова такі звучали з Божих уст:
«Тобі,за твою самовідданість і особливість
даю можливість бути вічно молодою.
Ти будеш людям нести свято й диво.
Всі будуть веселитися з тобою.
І імя Господа теж згадувати будуть,
(в майбутньому згадають і Христа)
На знак того,що люди віру не загублять,
світитись зверху буде зірка золота.
Ти будеш символом початку нових днів!
Усе найкраще будуть при тобі бажати.
Ти будеш чути радісний ,веселий спів.
І біля тебе діти будуть танцювати!»
*****
Ялинка зачудована стояла...
Вічнозелена від тепер і назавжди.
І кожний рік у свята Бога вспоминала...
А поряд бігали щасливі діточки.
@Любов Кальцева
01.01.2022 р.