А пам'ятаєш, мамо, вишні,
Як балерини за вікном,
В зимових спогадах колишніх,
Немов облúлись молоком?
І я, маленька, на санчатах,
У рукавичках й чобітках,
Лечу наввипередки з татом,
З шаленим страхом у очах...
І сніжну бабу на городі -
Таку страшну, що ой-йой-ой...
Малу ялинку у госпóді
І запах радості отой.
А пам'ятаєш, мамо, зими
В маленькій хатці, у снігах?
Які щасливі там були ми.
Тепер такі лише у снах...
Багато зим тебе немає,
І сніг так гарно не мете.
Та кожен з нас надію має,
Що давня казка оживе.
Вже я з малечею гуляю,
Сніжинки ріжем на вікно,
І шишки на гілкú чіпляю
Так, як колись, було... давно...
І все вертається, напевне,
Життя триває сотні літ.
І з неба янголи душевно
Вкривають снігом білий світ.
29. 12. 2020
Людмила Галінська