***

Засніжені гори та білі вершини

Виблискують ясно, так гордо стоять.

А де ж такі гори!? Лише в Україні 💛💙!

Красою своєю милують, манять.

Поля скатертиною вкриті пухкою,

В саду білі вишні убрались в хустки.

І навіть калина, ще вчора червона,

Нарешті вже взулась в свої чобітки.

Калина червона! Найкраще намисто,

Немає краси тої більше ніде!

А білі ромашки, волошки блакитні,

А соняшник жовтий ніби сонце ясне!

А ще - полонини, пшеничне колосся,

І липи духмяні - пахучі меди!

І верби плакучі,... розплетені коси

В задумі схили до хвиль, до води.

А перший підсніжник, п'янка материнка,

І перший листочок і яблуні цвіт!

... То все ТАМ найкраще, де є Батьківщина,

Де рідні стежини, де рідний поріг.

Там пісня пташина інакше лунає,

По-іншому зовсім і серце співа...

Бо то лиш є рідне, що душу торкає,

І милою є лише рідна земля 🤗.

... А світ вже відкритий! Дива є у ньому,

Напевно, хтось мріє про далекі світи...

Та все ж найдорожча - то дорога додому...

Бо солодко вдома і легко душі...

Марина Семйоник