***

ГРУДНЮ.

Ідеш уже,мій лицарю Різдвяний?

Закриєш двері у частинку див.

Міняй кептар*,бо дні летять останні.

А пам'ятаєш ,як ти нам чудив?

Ввесь в витинках-бува і у болоті.

Святковий-а от вулиці брудні.

Одягнений,ну геть не по погоді.

І завжди в тебе оченьки сумні.

Та все ж,ти Грудню, як-не- як учився.

В калюжах нам творив ти "арт-деко".

І ждав,і заглядав,а чи не помилився?

І з дощем на пару пробував вино.

Бували дні,що шив деревам шуби.

З матерії під "сніговий велюр".

Яхонтову калину цілував у губи.

Скроїв мереживом річки,як "від кутюр".

Як був "не в дусі"- туманАми

гнітив.

ЗимУ одів,як в порваний піджак.

Та все ж,тобою була я зігріта.

Бо у Різдво ти таки маєш смак.

І був ти Грудню "Fest-музичним"...

Хоч звуків мало,але кожний,

то шедевр.

Спів хуртовини твій незвичний,феєричний...

Чи "рок-метал" ,чи "Вітаса" манер.

І з кожним роком відкриваю я таланти,

Які природа ,тобі,Грудню,

віддала.

Тих спогадів,то цілі фоліанти...

Прощай ,мій лицарю, тобі уже пора.

@Любов Кальцева

30.12.2023 р.

Коректр.

Киптар-тепла,вишита дубляна

безрукавка.