***

Гламурна пані. Виткана з мережив.

З таких, як у Венеції плетуть.

Твій шарм і блиск не одногò бентежив.

Та горда ти. Усі від тебе йдуть.

Одна. Сама. Блукаєш по століттях.

Чекаєш принца? Думаю, дарма...

І квітнуть білим вимерзлі суцвіття

на шибках мрій. Ти дивна і чуднà.

Міняєш зачіски, сукенки та парфуми.

Відводиш очі долу. І мовчиш.

Від тебе пахне хвоєю та сумом.

Ти мрієш про троянди та Париж.

Казкова пані. Ріжеш витинанки,

такі ажурні -- сотні білих див.

Пускаєш їх на вікна і на ґанки.

І трусиш пір'я з обважнілих крил.

Зима...

16.12.2022

Людмила Галінська