***

... Не відкривайте свою душу де попало...

Не виливайтеся із себе будь кому...

Плече для плачу вибирайте досконало...

Довіртесь Господу, Йому лиш одному.

Людська натура наша геть не досконала...

ЯзИчок ворог наш, він зОвсім без кісток...

Людина плеще ним,

Про все, що тільки взнала...

Немов крізь пальці просипа сухий пісок.

Чим солоніші наші сльози, тим смачніше...

Смакують люди нерозбірливі слова...

Із вуха в вухо їх нашіптують гучніше...

Плітки ростуть неначе куля снігова.

Лише Господь все вислуха й не зрадить...

По справжньому почує і простить...

Упасти і розбитися завадить...

Знов відростити крила научить.

Не відкривайте свою душу де не чують...

Себе не виливайте будь кому...

Промовчіть там, де слух лиш імітують...

Довіртесь Господу, Йому лиш одному.

Галина Момот (19.12.2023.)