СІМ КОЛЬОРІВ ВЕСЕЛКИ
Веселка в небі виграє барвиста.
Заграли сяйвом різні кольори.
Встає в півнеба осяйна і чиста
І щастя ллє, всміхаючись згори.
Червоний колір – наче маки в полі,
Що квітнуть для любові і краси,
Й троянди у саду моїм червоні
П'ють пелюстками крапельки роси.
Оранжевий – неначе сонце ясне,
Проміння розсилає навкруги.
Воно горить яскраво і не гасне,
Цілує сад, і поле, й береги.
А жовтий – мов кульбабка серед поля,
Що ніжиться, красується між трав.
Немов високий в жовтім брилі сонях,
Що тягнеться до золотих заграв.
Зелений простелився, наче руни
Весняних трав розкішних і лісів,
Так ніби в серці зазвучали струни,
Душі торкнулись сотні голосів.
Блакитний колір має літнє небо,
Що райдугу розкрило над селом,
У незабудок і в очах у тебе,
Ще сон блакитний ходить під вікном.
А синій колір в льону і волошки.
Безкрає море синє й далечінь
І кольору цього ще має трошки
Гірських озер таємна глибочінь.
А фіолетовий – у мрій й бузочку,
В сенполій дивовижних на вікні.
В нім мама доні вишива сорочку.
Фіалкові казкові ще вогні.
Веселка в небі виграє барвиста.
Заграли сім яскравих кольорів.
Трава дощем омилась шовковиста.
Розлилось в серці море почуттів.
Оксана Козак
14.12.2023