***

...Ось так !!! І панна Осінь тихо відступила -

Усі сукенки і плащі зносила ,

І замість модних мештів , взула черевики -

Важкі, цупкі, холодні і великі ...Бо вже настала та пора ...

Коли пора.

Пора піти. Напроти вітру за межу,

У дощ чи сніг ... Де мокрий лист покритий в іній чи іржу.

За горизонт. Де, неба сиві хмари над землею,

Де, листопад побіг по п'ятах вслід за нею ,

Їх доганяв звабливий жовтень й вересень поспішно,

Немов на сповідь несли душі свої грішні .

І так по колу ...

Так йде рік за роком,

І наша щедра Осінь завершила свій сезон і стихли кроки.

А ми їй вдячні за прекрасні дні барвисті,

За ясні зорі та з туманами намисто,

За розмаїття фарб із позолоти ,

За всі , за всі принади і чесноти .

Ми розкладемо їх у скрині та під стріху

В зимову стужу, матимемо втіху .

А зараз, залишаю, ще іпітети і рими,

Щоби писались оди і для панни ЗИми...

02.12.2023.🤗🍁❄️

С.Онуляк - Мінтенко.