***
На столі вистигає кава,
Кіт мурликає десь біля ніг.
А вже грудень світанок бавить
І дарує свій перший сніг.
За край неба відлинула осінь
Й не сказала мені: «Прощай!».
Сумувати не буду – досить,
До побачення, пані, "гудбай"…
Знайду в шафі стару "вушанку",
І ще батьків добротний кожух
Привітаюся з груднем на ґанку
Він тепер мій товариш і друг.
Будь привітним і лагідним, друже,
І за щічки дівчат не щипай
Поцілують тебе, як заслужиш,
Хоч уже вуста підставляй…
Духмяніє заморська кава,
Кіт мурликає десь біля ніг.
А вже ранок пливе величаво,
А з ним грудень – і перший сніг.
02.12.2023 р.